Кожен живий організм (отже, корови теж) має запрограмовану природою і середовищем існування так звану "зону теплового комфорту". Це є температура навколишнього середовища, в якому він відчуває себе найкраще: не докладає зусиль для зігрівання або охолодження організму, легко відтворює потомство, оптимально набирає вагу, охоче споживає і використовує корми. Зона теплового комфорту відрізняється у різних видіві порід (!), залежно від віку і від так званої відчувальної температури - тобто швидкості руху повітря (вітру) та вологості.
Таким чином, ці дані відносяться до особин репродуктивного віку (дорослих), при середніх показниках вологості та швидкості повітряних мас.
Симптоми порушення саморегульованих механізмів - тобто теплового стресу - стосуються багатьох аспектів функціонування організму.
Найбільш поширені симптоми:
- сповільнення реакції на подразники, корови стають апатичними;
- збільшення частоти дихання - більше 80 вдихів за хвилину;
- підвищення температури тіла - більше 38,6 ° C;
- тварини більше п'ють і вживають менше корму;
- внаслідок зменшення споживання корму знижується продукція (навіть на 3-5 кг молока в день);
- змінюється результат гормонального впливу - погіршується ефективність інсемінації;
Температура, що виходить за межі оптимальних умов (теплового комфорту), тягне за собою кілька наслідків, які призводять до дисфункції різних органів, систем і мають негативний вплив на здоров'я організму молочної корови в цілому.
Перевищення рівня терморегуляціонних можливостей організму, зокрема охолоджуючих функцій (надмірне потовиділення, сопіння, додаток надмірних зусиль для охолодження за рахунок збільшення кровообігу і частоти дихання) призводить до порушення продуктивності і ставить організм в положення боротьби за збереження життєздатності найважливіших органів і функцій.
В такому положенні продуктивність (молочність, приріст, репродуктивна функція) стає другорядною, і організм "гальмує" якраз в найважливіших для тваринників місцях, тому що пріоритетом стає утримання в належному стані життєво важливих органів.
Бажаючи залишатися об'єктивними щодо рішення проблеми, ми підкріплюємо наші рекомендації за допомогою публікацій багатьох фахівців і підприємств зі всього світу з великим досвідом роботи в цій галузі - закладка "Об'єктивні публікації".
Тим самим дякуємо редакціям видань за надану можливість републікації матеріалів, а їх авторів - за дозвіл розміщення на цьому, як ми вважаємо, важливому для виробників молока і тваринників сайті.
Досвід показує, що чим більше рішень вдається втілити, щоб протистояти наслідкам "стресу", тим м'якіше він проходить, а втрати при цьому мінімальні. Є очевидним, що ми повинні використовувати якомога більше методів, але, безсумнівно, краще використовувати їх у порядку від найдешевших і простих - до самих дорогих і складних.
Знижена моторика рубця (літній ацидоз), незамикання каналу соска (соматичні клітини), уповільнена інволюція матки і слабкий апетит - це найчастіші наслідки порушення на рівні електролітів - метаболізму макроелементів або т.зв. "кислотно-лужного балансу".
Це дуже часто посилюється в гіпокальціємії, що проявляється "м'язовою слабкістю". Виступає в більшості наших стад. Іноді занадто сильно заважає. Незавжди зважаємо на ці проблеми (наприлад,слабкий апетит і уповільнена інволюція матки є результатом енергетичного дефіциту і мінімальнихпроблем з відтворенням). Забуваємо, що "м'язова слабкість" - це також слабкість м'язу, що замикає канал соска. Це одна із самих основних причин збільшення кількості соматичних клітин влітку.
Серйозним наслідком порушень, викликаних тепловим стресом у корів, як правило, є значно більша, ніж звичайно, сприйнятливість до інфекційних захворювань. Тепловий стрес є однією з головних причин захворюваності найбільш поширеними інфекційними хворобами великої рогатої худоби: BVD, IBR, Ку-лихоманка, хламідіоз, грибкові інфекції або запалення вимені - з різних причин. Під впливом механізмів, що протидіють перегріванню, може змінитися рН основних рідин організму: крові і лімфи. Порушення на цьому рівні викликають значне погіршення імунних механізмів і відкриття т.зв. "воріт інфекції."
Вищезазначені інфекції (BVD, IBR, Ку-лихоманка, хламідіоз, грибкові інфекції і запалення вимені) атакують стадо зазвичай після літа або після неправильно (в невідповідний час) зробленого щеплення - в т.зв. післявакцинальний період, коли імунітет ослаблений. Імунітет особини (і стада) протягом декількох днів після вакцинації нижче, ніж зазвичай. Це давно відомий біологічний механізм, що стосується корів, коней, собак, кішок і також нас - людей.
Влітку спека призводить до кількох несприятливих для вимені обставин, які значно збільшують чутливість залози до інфекцій і перешкоджають природньому захисту проти них. Запобігання перегріву тіла проходить на багатьох рівнях. Один з найважливіших механізмів охолодження молочних корів - це потовиділення. Це не тільки виведення води, але і цілого ряду мінеральних речовин і вітамінів. Тепловий стрес також збільшує інтенсивність негативних окислювальних процесів, пошкоджуючи клітини і збільшуючи сприйнятливість до інфекції. Збільшене число соматичних клітин є субклінічній формою більш небезпечного в наслідках запалення вимені - маститу.
Чому спека псує відтворення?
Одним з головних наслідків теплового стресу є зниження відтворення корів. Зв'язок між тепловим стресом і проблемами репродукції корів, схематично зображено на малюнку нижче.
Порушення відтворення виникають з одного боку, у зв'язку зі зменшенням споживання корму, і в результаті негативного енергетичного балансу, з іншого боку від впливу тепла на функціонування репродуктивної системи. Негативний енергетичний баланс зменшує виділення гонадоліберину (GnRH) гіпоталамусом, а також знижує пульсуючі виділення LH гормону, відповідального за дозрівання фолікулів і овуляцію. Менші фолікули "виробляють" менше естрадіолу, тобто гормону, що відповідає між іншим за наявність тічки. Таким чином корови в тепловому стресі мають тенденцію до тихих охот і скорочення їх періоду.
Симптоми ацидозу і як його наслідки: зниження удою, проблеми з відтворенням, погана інволюції матки, соматичні клітини, більше число випадків кульгавості влітку - все це варто обговорити окремо. Кожен з них має свій зв’язок з більш високою температурою навколишнього середовища і тепловим стресом, хоча вони можуть виступати (і виступають!) протягом усього року. Тепловий стрес забезпечує каскад додаткових причин, а ми дивуємося збільшенню кількості цих проблем - адже ми нічого не змінювали!
Основним обмеженням продуктивності і причиною більшості патологій молочних корів є зменшення споживання сухої маси. Втрата апетиту після отелення і збільшення дефіциту енергії в момент найбільшої потреби - це проблема багатьох стад протягом більшої частини року.
Кетоз - це проблема відома і часто обговорювана, але все також актуальна і небезпечна. Влітку до його "класичних" причин, тобто ожиріння, низька концентрація енергії і недостатнє споживання корму (наприклад, через гіпокальцемії), ще додаються інші причини. Не часто вони беруться до уваги, не часто контролюються досить добре і, отже, літній кетоз стає більш тяжким у профілактиці та лікуванні.
Приходить літо - з'являються мухи. У деяких господарствах їх менше, в інших більше, в третьих - це лихо. Більшість тваринників визнає, що вони дратують тварин, але значна меншість усвідомлює ризик, а ще менше знає, як ефективно з ними боротися. Це реальна проблема.
Необхідно пам'ятати про декілька важливих правил, оскільки мухи - це менше молока, більше клопоту і важких для лікування інфекцій (!) – найчастіше вимені, але не тільки.
У чому ж полягає шкода від мух?
Просто річ у тому, що "тарілка", з якої їдять мухи - це лігво мільйонів мікроорганізмів. Деякі з них родом із шлунково-кишкового тракту худоби, інші мешкають у навколишньому середовищі.
Проблема перегріву корму як готового - на кормовому столі, так і силосу в траншеях, загалом відома.Проте, занадто частоми чуємо "а що з цим вдіяти..."
Занадто часто, тому що є багато методів, так званої "доброї практики тваринництва", що обмежують це явище або дозволяють уникнути його повністю.
Чому корм перегрівається на кормовому столі? Чому в траншеях?
Це є результатом надмірного і несприятливого бродіння з підвищеним доступом повітря та підвищеною температурою навколишнього середовища. Якщо доступ повітря (в основному кисню) є вільним, тим більше збільшується бродіння, що абсолютно не бажане для ПЗР і траншеї (тюків) силосу трав і кукурудзи.
Траншея силосу (як і банка солоних огірків або квашеної капусти) поки ізольована від кисню, зберігає свої властивості протягом декількох років (!) практично незалежно від зовнішньої температури. Так само, як консервація з наших підвалів - капуста, огірки...
Мікотоксини в нашому кліматі є поширеною проблемою. Проте занадто рідко ми усвідомлюємо їхній вплив на зниження продуктивності стада й інші проблеми, які вони викликають. Влітку, коли стадо не справляється зі спекою належним чином, мікотоксини, а також інші фактори, що присутні протягом усього року, значно посилюють дію теплового стресу.
Те ж саме відноситься до присутніх протягом року гіпокальцемії, ацидозу, кетозу і т.д.. Так само, як і вони, мікотоксини, більшою чи меншою мірою, присутні в кормах більшості стад протягом 365 днів у році.
Їх несприятливий вплив влітку множиться високою температурою (мале споживання, втрата електролітів) і доданими несприятливими явищами, як навала мух і перегрів ПЗР.
Тепловий стрес це також серйозні проблеми з якістю молока. Мастит клінічний (запалення вимені) і субклінічний (соматичні клітини) - це втрати не тільки для молочних фермерів, але насамперед (!) для харчової промисловості, оскільки має негативний вплив на якість і кількість продуктів, виготовлених з молока. Молоко низької якості з великим числом соматичних клітин є результатом, в першу чергу, збільшення ферментативного розщеплення молочного білка і жиру. Розпад молочного білка відбувається під дією фермента плазмін, який серйозно ушкоджує казеїн - найбільш цінний для людини і основний білок у виробництві сирів. Коли молоко охолоджене, плазмін розщеплює казеїн значно повільніше. Однак, на жаль, плазмін стійкий до пастеризації, що призводить до подальшого ушкодження білків молока при виробництві молочних продуктів та їх зберіганні. В результаті дії ферментів з довгих ланцюгів білка утворюються короткі і, як результат - молочний казеїн не коагулює при виробництві сиру, а деякі з коротких фрагментів, разом з підвищеною кількістю жиру, губляться з сироваткою.